I Versi di Gabriele De Masi contro ogni violenza

Terra di pane

(poesia di Gabriele De Masi)

Gabriele De Masi

Viaggia il mondo, ruota, procede
costante con le altre luci di stelle,
non conosce le miserie nelle strade
dell’uomo che lancia di fionda
il sasso alla finestra del vicino,
impreca, maledice, ringhia,
sveglia la notte il rombo, percuote
il tonfo, bagliori di fiamme lontane,
stavolta non ci ha toccato il graffio
di belva che taglia, traccia solchi
di sangue, infetta la vendetta,
patisce, cresce e più forte diventa
il filo di lama d’affondare al nemico.
Così, gira il mondo con gli inquilini,
padroni, ognuno, d’un metro in più
di terra, l’acqua , il fuoco, il vento.
E, sempre, ritorna l’onda di spighe
al soffio d’estate, oro antico, pace,
all’acerbo inverno di fiele, la neve,
e tutto lieve ricresce e non v’è arma
che mai più ferisca la speranza
ma , l’aratro, la semenza, il mulino.
Fuoco, al vicino, nel candore di farina,
riacceso forno di pane; e tutti invitare.
Spezzare, insieme, il dono.

Gabriele De Masi

Commento alla poesia:

Spezzare insieme il dono… Odora di speranza, eppure è una illusione: il vicino ha colpito con fionde di fuoco, ha colpito uomini e donne, bambini innocenti, tutti innocenti nella invasione barbarica del XXI secolo. Padroni di un metro o un chilometro in più, tutto questo vale una vita o mille vite spezzate e famiglie in frantumi? No, non c’è prezzo a questa tragedia che il mondo assorbe come carta al fuoco. Così gira il mondo con gli inquilini, dice il poeta. Inquilini di un mondo non nostro, ciò che il tiranno non sa, con le sue ragioni di follia.

Armando Lostaglio

Guerra in Ucraina

Poesia tradotta in Cirillico

 

Земля хліба

Gabriele De Masi

Подорожуйте світом, обертайтеся, рухайтеся далі
постійний з іншими вогнями зірок,
він не знає біди на вулицях
чоловіка, який кидає пращу
камінь у сусіднє вікно,
прокльони, прокльони, гарчання,
гуркіт прокидається вночі, вдаряє
стукіт, спалахи далекого полум’я,
цього разу подряпина нас не торкнулася
звіра, що ріже, викладає борозни
крові, заражає помсту,
воно страждає, росте і стає сильнішим
передній край занурення перед ворогом.
Отже, подорожуйте світом з орендарями,
майстри, кожен, на метр більше
землі, води, вогню, вітру.
І, завжди, хвиля вух повертається
у подиху літа, старовинного золота, спокою,
в люту зиму жовчі, снігу,
і все легенько відростає і зброї немає
що ніколи більше не завадить надії
але, плуг, насіння, млин.
Вогонь, до сусіда, у білизні борошна,
розпалена хлібна піч; і всіх запрошують.
Розбивайте подарунок разом.

Габріеле де Масі

Commenta

Questo sito usa Akismet per ridurre lo spam. Scopri come i tuoi dati vengono elaborati.

%d blogger hanno fatto clic su Mi Piace per questo:

Utilizzando il sito, accetti l'utilizzo dei cookie da parte nostra. Maggiori informazioni

Questo sito utilizza i cookie per fonire la migliore esperienza di navigazione possibile. Continuando a utilizzare questo sito senza modificare le impostazioni dei cookie o clicchi su "Accetta" permetti al loro utilizzo.

Chiudi